maxi_ta (maxi_ta) wrote,
maxi_ta
maxi_ta

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Ретроспектива-2005.ЛГ.Павлишин. Чи є у вогні Брід? звинувачення уряду Британії у дуже тяжких гріхах

Понеділок, 22 серпня, 2005 року, № 149 (715)

Чи є у вогні брід?

ПАМ’ЯТАЮ з дитинства спосіб урятуватися під час пожежі в пересохлому степу. На героїв книги, яка так вразила мою уяву, насувалася хвиля вогню. І здавалося, вони неминуче загинуть.

 Проте мудрий ковбой знайшов вихід: він підпалив землю в себе під ногами. Вітер швидко розбурхав полум’я, трава вигоріла, а приречені було мандрівники преріями врятувалися на ділянці, яку вогонь обійшов із боків, бо нічого йому там було палити.

“Гасити” вогнем вогонь - до такого засобу іноді вдаються політики й політичні технологи в сучасному світі. Згадаймо бодай історію приходу до влади провінційного ґебіста Путіна. Щоб “напомпувати” йому рейтинг, іміджмейкери розбурхали криваву війну в Чечні. Ба більше, як стверджують осілі в Британії опоненти російського президента, спецслужби вдалися до жахливої провокації - підірвали житлові будинки на околиці Москви, на Каширському шосе, де загинули сотні простих людей. Відомо-бо, ніщо так не мобілізує націю, як клич “Ворог біля воріт!”

Якщо уважно придивитися до сучасної британської ситуації, яка склалася на туманних островах після липневих терактів, то виникають невтішні аналогії. Кілька років тому Британія активно виступила в тандемі зі США, заклопотаними всесвітньою “боротьбою проти тероризму”. Тоді спершу вони разом завдали удару по Афганістану, де начебто ховався невловимий Усама, а відтак вирішили дати прочухана іракському диктаторові Хусейну.

Потрібен був привід, і такий швидко знайшли в постаті “досьє Блера”. Британський прем’єр відкрив світові жахливу загрозу біологічної та хімічної зброї, яку розгледіли в тиранії над Тигром і Євфратом тамтешні Джеймси Бонди. Байка, що обґрунтовані сумніви експертів згодом підтвердилися, - слідів зброї в Іраку після його завоювання коаліцією не знайшли. Коаліція почала війну.

Проте війна в пустелі - не святкова прогулянка. Гинуть громадяни, тріщить військовий бюджет. А тут ще спільні для всієї Європи клопоти з розширенням, надмірно роздутими соціальними програмами, інтеграцією іммігрантів. Рейтинги котяться додолу, опозиція в бойовій стійці. І раптом у Лондоні стаються криваві теракти, які миттю пробуджують патріотизм британців, консолідують їх навколо уряду, відволікають увагу від соціальних питань повсякденного життя і зосереджують на проблемі елементарної безпеки.

Скажете – маячня? Така провокація неможлива в найстарішій у Європі демократії? Хотілося б вірити. Але є сумніви.

Липневі теракти розбудили шовіністичну істерію в Британії. Парламент, попри протести преси, розробляє якісь нові законопроекти проти тероризму, в тому числі про закриті таємні суди щодо підозрюваних, необмежений термін арешту для начебто причетних до тероризму. Лорди пропонують реанімувати давній закон про державну зраду часів Генріха VIII. На сторінках бульварного тижневика News of the World колишній шеф лондонської поліції Джон Стівенс закликає закрити рота захисникам прав людини та відмовитися від дотримання Британією Європейської конвенції прав людини. Сьогодні в частині невидачі політичних емігрантів (у цьому випадку ісламістів-проповідників) до країн, де їм може загрожувати смерть або тортури, завтра ще в чомусь.

У ціні подібних заходів легко переконатися на прикладі вбивства бразильця Жана-Чарльза де Менезеса, котрого службовці CO19, елітного підрозділу Скотланд-Ярду, застрелили одинадцятьма (!) пострілами в голову 22 липня. Продемонстровані телеканалом ITV кадри свідчать, що для атаки не було жодних підстав, а розслідування незалежної комісії скарг на роботу поліції (дякувати Богу, є така в Британії) показало, що бідаку просто переплутали з його сусідом, за яким стежила поліція - поліцейський агент відлучився з-під будинку за малою потребою, а потім вказав спецназові на зовсім іншу людину...

Між тим, у Британії є давній і серйозний досвід боротьби з тероризмом, який чомусь не використовують тепер. Десятиліттями країні дошкуляли бойовики ІРА, від бомб яких також гинули люди (загалом близько півтора тисячі осіб). Як нагадує публіцистка з The Washington Post Енн Еплбаум, із цією чумою вдалося покінчити зовсім недавно, після того, як по цілому світу, насамперед у середовищі ірландської діаспори в США, були перекриті канали фінансування терористів. То чи не простіше й зараз, аніж вигадувати похмурі середньовічні сценарії та розхитувати човен демократії й міжрелігійної та міжнаціональної толерантності, вдарити по найболючішому місці всіх насильників планети - по їхньому гаманці?

Андрій Павлишин

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments