maxi_ta (maxi_ta) wrote,
maxi_ta
maxi_ta

Ретроспектива-2004. Економіка. Глобалізація як Освоєння-через-Руйнування. білорус Олександр Зайцев.

тема є продовженням попередніх:
Ретроспектива-2002. Ігор Каганець. Класифікація війн. Яких війн треба боятися? Явних чи прихованих?
http://maxi-ta.livejournal.com/22527.html

Британська всесвітня політика алкоголізації, наркотизації та сексуалізації.
https://maxi-ta.livejournal.com/26175.html

Трудова міграція як форма сучасного КОЧІВНИЦТВА. Від якої ТНК виграють а держави - програють.
https://maxi-ta.livejournal.com/26621.html

Чому знецінюється Гривня? Бюджет, експорт-імпорт та Оффшорні зони.
http://maxi-ta.livejournal.com/28952.html

Кому платит ДАНЬ современная Россия?
http://maxi-ta.livejournal.com/32393.html

Що я розумію під "США" і "Британією"?
що таке Північна Мафія?
http://maxi-ta.livejournal.com/30936.html

Війни між державами і ТрансНацКорпораціями. Хто-кого?
http://maxi-ta.livejournal.com/31861.html


Основна частина подальших цитат взята з цієї статті, яка в оригіналі має 98 сторінок:
Александр ЗАЙЦЕВ
ЭКОНОМИКА ГЛОБАЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Global Technologies Economy
Минск, 2004
ворд-файл 1,3мег, колись був тут:
http://zvezda.ru/geopolitics/modules.php?op=modload&name=Downloads&file=index&req=getit&lid=17

не факт що лінк дійсний - не перевіряв.
Стаття написана ще до Помаранчевої революції в Україні. Автору статті на момент її написання навряд-чи було більше як 25 років.

Я так довго представляю цього Зайцева бо звідси видно як працюють "соціальні ліфти" в Білорусі.

Був такий собі
Гуралюк
- білорус, історик, антибандерівець, совок до мозку кісток, віком прибл 60 років.
І ось цього Зайцева Гуралюк знайшов саме через ЖЖ.
http://zaytsev.livejournal.com/

...і запросив його працювати Радником Бацьки Лукашенка.
Про призначення Зайцева радником (тема існує але вона тепер закрита для "не своїх")
http://guralyuk.livejournal.com/291333.html

Відразу наголошу, що у більшості випадків Зайцев цитує свого вчителя - росіянина Делягіна М.Г., який постійно користується чисто-совковим дискурсом типу "весь світ проти Росії".

Серед помилок Зайцева (очевидно навіяних тим же Делягіним) є Хибна Гіпотеза про те що США контролює і свою ФРС і МВФ і Світовий банк і ООН.

У вище-згаданих текстах 30936.html та 31861.html я на реальних фактах війни США проти ТНКорпорацій цю хибну гіпотезу спростовую.

А для старту теми почну з доволі емоційного стороннього тексту:

Вєра Батлєр. 2002рік. Сорос:
Он командует силами быстрого реагирования мирового империалистического правительства, которые ведут финансовые войны и о чьих целях можно только догадываться.
Деньги тут не цель, а оружие.
За падение национальных валют игроки готовы даже платить, а если они и получают прибыль, она в десятки раз меньше причиненного странам ущерба.
Так дрессируют и наказывают непослушных при Новом Мировом Порядке.
http://www.left.ru/2002/21/soros71.html

Якщо Вєра Батлєр пише про глобалізацію на публіцистичній мові з явним лівацьким ухилом, то Зайцев пише те саме на мові економічній:

Извлечение выгоды из использования преимуществ неэквивалентного обмена характерно для западного мира почти изначально. Со сменой производительной силы на Западе лишь в очередной раз произошла "модификация" этих механизмов. На сегодняшний день "эффективное освоение территории" - это как правило изъятие через кризис
из того или иного общества его наиболее ликвидных ресурсов (в первую очередь
финансов и интеллекта).
При этом прогресс более сильной геополитической единицы идет за счет деградации
осваиваемой, и масштабы деградации, как всегда при развитии за счет разрушения,
превосходят выигрыш более развитого общества.


Особая роль при этом принадлежит ТНК, 2/3 из которых имеют США в качестве страны базирования. В настоящее время более 500 крупнейших транснациональных корпораций обеспечивают более четверти общемирового производства товаров и услуг; при этом их доля в экспорте промышленных товаров достигает 1/3, а в торговле технологиями и управленческими услугами - 4/5.

"настоящее время" == час написання статті == 2004 рік. Теперішня частка ТНК - суттєво більша.

Вплив та значення ТНК
В цілому ТНК забезпечують близько
50% світового промислового виробництва.
На ТНК припадає понад
70% світової торгівлі,

причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають
бюджет, що перевищує бюджет деяких країн.
Зі 100 найбільших економік у світі,
52 — транснаціональні корпорації,
інші — держави.
ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість, політичне лобі.
Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в глобалізації.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Транснаціональна_корпорація
https://maxi-ta.livejournal.com/31861.html

продовжую цитати зі статті Зайцева:

Как правило, «осваиваемые» территории вклинены в международный контекст весьма извращенным, несбалансированным образом – несколькими отраслями, выламывающимися из национальной экономической архитектуры.

Такая моноотраслевая специализация
заметна, например, на Тайване (полупроводники), в целом в странах ЮВА (hardware), или, например, в России (энергоносители).

ФРС США способствовало политике долларовой привязки товарно-денежного оборота в России, особенно в сфере наличного оборота. Около половины наличной денежной массы, эмитированной ФРС США, находится в обороте в России.

некоторые данные, извлеченные из последнего доклада Международной организации труда (МОТ):
в 2000 г. в мире насчитывалось
160 миллионов безработных, из них
150 миллионов – в промышленно развитых странах; одновременно
500 миллионов трудящихся располагали доходом менее 1 (одного) доллара в день.
Первопричиной такого весьма посредственного результата является то, что глобализация не принимает в расчет действительность: она просто-напросто отрицает существование значительного дифференциала производительности в зависимости от каждого конкретно взятого региона мира. Ставя всех в условия конкуренции на одном и том же рынке, она навязывает жесткий выбор:
либо производители должны равняться на критерии
сверх рентабельности
(речь идет о тех самых “проходных” 15% дохода, требуемых инвесторами), либо они
исчезнут как таковые»


Глобализация направлена ни больше, ни меньше как на построение единородного пространства создания прибавочной стоимости, иными словами, на установление единых для всех норм конкурентоспособности и рентабельности в планетарном масштабе и, следовательно, на сведении в непосредственной конкурентной борьбе
наёмных работников со всей планеты.


Абсолютная свобода хождения капиталов служит основным рычагом при получении этого результата. Вот почему лучшим определением
глобализации,
возможно, является то, которое было дано г. Перси Баревиком (Percy Barnevik), президентом объединения Эй-Би-Би (ABB):
“ Это свобода для каждой фирмы, входящей в мое объединение, инвестировать там и тогда, где и когда она того пожелает, покупать и продавать то, что она пожелает, неся при этом минимум возможных тягот, вытекающих из социального законодательства”»[2].
[2] М. Уссон Капиталистическая глобализация против занятости. Le Monde Diplomatique сент - 2001

але найбільші зміни - не у сфері виробництва чи торгівлі, а у сфері Фінансів:

...высокие показатели отношения экспорта к ВНП в странах Евросоюза (около 50%) связаны в первую очередь с товарооборотом внутри границ ЕС; импорт США также приходится в основном на развитые страны или экономики Юго-Восточной Азии. Та же тенденция к внутреннему взаимопроникновению и внешнему обособлению постиндустриальных стран наблюдается и в области интернационализации финансовых потоков.

В течение второй половины 80-х и первой половины 90-х годов обороты фондовых бирж
в мире увеличились более чем в 8 раз.


в настоящее время через валютные рынки в мире проходит более 1,5 трлн. долл. ежедневно (и эта цифра заметно растет), в том числе в
спекулятивное движение капитала
ежедневно вовлекается более
1 трлн. долл., что примерно
в 30 раз
превышает стоимость продаваемых в день
товаров и услуг.
На каждый доллар, обращающийся в мировой
торговле, приходится 30-40 долларов в финансовой сфере.

В то же время объединенный фонд 23 развитых стран может направить на борьбу с финансовыми спекуляциями лишь 15-20 млрд. долл. в день[59]
[59] Аткинсон Эн.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора. - М.: Аспект Пресс, 1995

Так було станом на 1995 рік!
На даний час перекос в бік фінансових ринків - набагато більший!

Як використати Сьогодні знання, які були відомі білорусу Зайцеву ще 14 років тому?

Современная ситуация в мире свидетельствует о том, что финансы давно оторвались от отдельных государств, корпораций, банков и стали глобальными. Их глобальность проявляется, прежде всего, в появлении возможности быстрой концентрации сверхкапиталов и направления их в конкретную точку, проект, территорию. Мощь этих быстрых сверхкапиталов, вполне сравнима с финансовой мощью отдельных государств и даже целых регионов планеты.

Не можу погодитися з тим що фінанси відірвались від Банків та Корпорацій.
Від держав - так відірвалися.

Зайцев так і не захотів якось Назвати цей субєкт, який всіми цими процесами КЕРУЄ. Я цей субєкт називаю „північна мафія”.
http://maxi-ta.livejournal.com/30936.html

До недомовок Зайцева теж можна зарахувати відсутність на 98 сторінках тексту слова ОФФШОР.
це він вже мусів СТАРАТИСЯ ))

Именно формированием движения капиталов подобного масштаба во многом объясняются причины финансовых кризисов. Сегодня атака спекулятивного сверхкапитала, заключающаяся в мобилизации глобальных финансовых средств с целью игры на понижение валюты какого-либо государства, по своим экономическим последствиям вполне сопоставима с прямой военной агрессией. Иначе говоря, глобальные финансы при определенном их использовании могут не только выполнять свои прямые функции, но также иметь военное назначение.

фактично роль грошей як посередника при обміні Товарів зведена ДО МІНІМУМУ!
і в цьому є унікальність сучасної ситуації!
Такої ситуації ще не було НІКОЛИ за всю світову історію!

А тепер повертаємось з 2004 року у рік 2018 і від теорії до Практики:

To do list для країни
Чотири кроки для залучення інвестицій, які Україна може зробити у 2018 році

Колонку опубліковано у спеціальному випуску НВ і The Economist Світ у 2018. Републікація заборонена

Влітку 2017-го авторитетне видання Institutional Investor опитало 214 керуючих фондів з 154 інвесткомпаній світу. Питання звучало так: "До яких країн з регіону ЕМЕА (Європа, Близький Схід і Африка) ви готові прийти в рамках своїх інвестпроектів в наступні 12 місяців?" Результат виявився вражаючим - 32% інвесторів розглядають Україну як країну, в яку мають намір вкладати гроші.

Інвестори прийдуть не з порожніми руками: за оцінками Світового банку, більше

$40 трлн. шукають в світі свого адресата.
Це гроші великих суверенних і інвестиційних фондів, а також стратегічних інвесторів, які розширюють бізнес. Всі вони в пошуках цікавих проектів, в які можна було б вкластися.
https://nv.ua/ukr/opinion/boris-lozhkin/to-do-list-dlja-krajini-2446314.html

Наскільки НАДОВГО хочуть "вкластися" ці міжнародні ОФФШОРНІ СПЕКУЛЯНТИ - про це Борис Ложкін промовчав...

Оце якраз і є саме той „спекулятивний капітал”, який використовується у ВІЙСЬКОВИХ цілях.
І саме БОРИС ЛОЖКІН - учасник багатьох оффшорних скандалів і колишній керівник адміністрації Порошенка, закликає Україну ВІДКРИТИ ДВЕРІ для цього СПЕКУЛЯТИВНОГО капіталу.

Відповідно повертаємось до старого, хоч і лівацького, але таки дуже мудрого тексту:

Деньги тут не цель, а оружие.
За падение национальных валют игроки готовы даже платить, а если они и получают
прибыль, она в десятки раз меньше
причиненного странам ущерба.
http://www.left.ru/2002/21/soros71.html
Tags: Гроші=Зброя, Економіка, Зайцев, Криза, Сорос, ТНК
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment