maxi_ta (maxi_ta) wrote,
maxi_ta
maxi_ta

Чи можлива сучасна проституція без Міфу про Попелюшку?

А також - про різницю між Правдивим та "загальноприйнятим" розумінням цієї казки.
Вся історія Попелюшки/Золушки/Сіндерелли фактично описується буквально двома українськими приказками і одним російським слоганом:
1) "не роби з Івана пана"
2) "паруйся кінь з конем а віл з волом".
а також може і непристойне, але дуже доречне:
3) "на паркані Х.. написано, але там - ДРОВА".

Попри те що найбільше місця я тут приділяю для всяких різних ньюансів, але основна моя думка
така:
ЯК ЖАХЛИВО ВПЛИВАЄ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ НА ВСІ СФЕРИ ЖИТТЯ.
Адже справжній зміст казки "Попелюшка" був спотворений аж до протилежного, саме на догоду КОМЕРЦІЇ.


Казка "Попелюшка" була не єдиною, яка була спотворена на догоду РИНКУ.
Казка про "Червону Шапочку" у трактуванні братів Грімм і у трактуванні Шарля Перро, попри однаковий сюжет, має абсолютно різне закінчення, і відповідно - абсолютно різний (аж до протилежного!) виховний вплив:

Умберто Еко
Про деякі функції літератури
...Одначе ці ігри не замінять справжню виховну функцію літератури, ту функцію виховання, яка не зводиться до простого перенесення моральних - хай хороших чи поганих - ідей, або до розвою почуття прекрасного.
Візьмемо хоч би "Червону шапочку". Дві найвідоміші оповідки Перро та братів Грімм глибоко різняться одна від одної. У першій - вовк лиґає дівчинку, на чому історія й закінчується, навіваючи суворі моралістичні думи про наслідки необачної поведінки. У другій - з'являється мисливець, вбиває вовка, повертає до життя дівчинку та бабцю. Happy end.
Уявімо тепер матір, яка розповідає цю казку своїм дітям, і завершує якраз на тому місці, де вовк лиґає Червону Шапочку. Дітлахи будуть протестувати й зажадають "правдивої" історії, у якій Червона Шапочка врятується, і матері не варто тут бути ревним філологом, що дотримується букви у тексті. Діти знають "правильну" історію, згідно з якою Червона Шапочка насправжки вціліла, і це ближче до версії братів Грімм, ніж до версії Перро.
http://ji.lviv.ua/n35texts/eco.htm

Умберто Еко був постмодерністом, тобто йому "чим гірше - тим краще" ))
Попри формальну велич сеньйора Умберто і попри його шнобилівську премію - ПОМИЛЯЄТЬСЯ.
Якщо всі матері будуть йти НА ПОВОДУ у своїх дітей, то людство дуже скоро ВИРОДИТЬСЯ і скотиться до ДО-печерної культури.
Властиво цей процес ми зараз і спостерігаємо у всіх сферах життя, за винятком техніки.

Отже у Шарля Перро казка про Червону Шапочку була СТРАШНОЮ і мяко натякала дітям (а особливо - дівчатам), що поводитись потрібно ОБАЧНО і з незнайомими дядьками на вулиці не знайомитися.
Натомість трактування братів Грімм є абсолютно АНТИ-педагогічне,
бо приводить дітей до цілком логічного хоч і ПІДсвідомого висновку:
"що б я не витворяв і де б не вештався, ДОРОСЛІ мене завжди врятують ТОМУ ЩО ДОРОСЛІ - ВСЕСИЛЬНІ".
Однак попри засадничу антипедагогічність такого висновку,
ДІТЯМ ЦЕ ТРАКТУВАННЯ ПОДОБАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ, ніж жорстока правда життя.
Отже і КОМЕРЦІЙНИЙ успіх є однозначно на боці ГАРНОЇ хепіЕндівської БРЕХНІ у братів Грімм.
Там де комерція перемагає педагогіку - катастрофа гарантована.

Приводом для подальшого тексту була ось ця дискусія стосовно трактування РІЗНИХ виховних впливів від казки "Попелюшка" окремо на хлопців і окремо на дівчат:. Саме цю казку, ультра-популярну в Україні, для скорочення надалі я буду називати просто Казка.

цитату взято звідси:
https://zelenyislon.livejournal.com/314427.html

Записки журналиста
zelenyislon 2018-02-11
О чем нужно помнить, собираясь на бал к принцу

Интересное такое наблюдение.

Маленьким детям – и девочкам, и мальчикам – рассказывают одни и те же сказки, показывают одни и те же мультики. А воспринимают их мальчики и девочки совершенно по-разному.

Вот давайте посмотрим на Золушку. О чем вообще сказка? С первого взгляда ясно: работница от бога, очень трудолюбивая, но это по сути - инструкция для девушки. Как надо жить и вести себя, чтобы заполучить принца:

1. Паши, как лошадь, не щадя горба. Надрывайся, даже если ты окружена тупыми овцами, не ценящими твой труд.


2. Надейся, что однажды в твоей жизни появится фея-крестная в голубом вертолете, и бесплатно покажет кино. И подарит новое платьюшко, хрустальные туфельки от Гуччи и карету «Мерседес», цвет тыква (а не какую-нибудь паршивую «Ладу»-седан, баклажан). Валишь в этом всем на первую попавшуюся вечеринку, там будет принц. Стопудов, он тотчас влюбится.

3. Без пяти полночь делаешь морду тяпкой: вы все мажоры, а мне завтра на работу, я пошла. И дальше пусть принц напрягается, ищет тебя.

Вроде, все просто.

Понятное дело, что пункты 2 и 3 написаны в сказке исключительно для того, чтобы не было так обидно соблюдать пункт 1. Но все равно девочки в это верят и очень ждут, что так оно и будет. И исправно горбатятся, чтобы однажды эти усилия были вознаграждены персональным принцем.

Это все ясно.
А что мальчики видят в этой сказке?

Ну, не с Золушкой же они себя будут ассоциировать, правда же? Понятно, что с принцем.
Принцу в этой сказке вообще крупно повезло. Заполучил в жены красивую и работящую девушку, не мажорку, не выпендрежницу, и к тому же любящую. Круто же?!

Круто. А что он сделал, чтобы найти свою любимую? Чтобы заслужить ее любовь?

Да нихрена он не делал. Он вообще не парился по этому поводу. Он закатывал балы в надежде, что однажды туда попадет какая-нибудь бабешка, которая ему приглянется. И надежды полностью оправдались.

Кстати, у меня тут возникает интересный вопрос. А сколько таких Золушек у него было до той ночи? Не всех же фея-крестная ждет домой до полуночи, кто-то же остается на балу и до утра. И я не особенно удивлюсь, если узнаю, что некоторые из этих дамочек встречали рассвет совсем не на танцполе.

Ну, и чему учит сказка про Золушку подрастающее поколение принцев?

А вот чему:
1. Ищешь себе подругу? Расслабься, чувак. Устрой ночную тусовку, пусть девочки сами подтягиваются.

2. Знакомясь с девушкой, гляди не в лицо, а на сиськи и ножки. Если потом будешь сомневаться, эту ли девушку ты танцевал – ты сможешь опознать ее по размеру ноги. Расслабься, чувак.

3. Сиськи ничего так, но она не оставила тебе номер, а сама свалила с вечеринки, теряя в спешке тапочки? Расслабься, чувак! Просто возьми туфлю и примеряй всем подряд! Разве ты не знаешь, что размер ноги так же индивидуален, как папиллярные линии?

4. И главное, помни: перебирая девчонок, не пропускай даже кухонную замарашку!

Нормальная такая разница в восприятии, да?

А девушки потом удивляются, почему парни не хотят прикладывать усилия и работать над отношениями.

В общем, нам срочно нужны новые сказки. В которых принцы и золушки будут затрачивать соизмеримое количество усилий для их общего счастья.
А не вот это вот всё.

Прошу звернути окрему увагу, авторКА тексту трактує себе як ЖУРНАЛІСТА а не як журналістКУ.
Це - дуже важливо.
Отже можна очікувати що авторКА не є феминісткою.
У всякому випадку не є феминісткою Ярою-ідеологічною.
Хоча деякі феминістичні запльоти з неї таки вилазять, як ржаві пружини зі старого матраца.
Але це тому що вона - розлучена. Про це буде згадано в додатках.

Все ж її текст залишає доволі багато запитань:
Це ПРИНЦ-ТО не ГОРБАТИВСЯ щоб ПРОДОВЖИТИ знайомство з Попелюшкою???
Він же ціле королівство ДОГОРИ ДНОМ ПЕРЕВЕРНУВ щоб її знайти!!!
І цього Авторці замало для ПАРИТЕТУ ВИТРАЧЕНИХ ЗУСИЛЬ???


Авторка тексту цілком справедливо говорить про вкрай НЕГАТИВНИЙ вплив цієї казки, з чого робить висновок про потребу написання НОВИХ казок.

Але авторка помиляється в декількох важливих деталях, і це суттєво обезцінює її загалом-правильний кінцевий висновок.
Про ці її помилки я однозначно натякнув авторці у свому коментарі:

Вот здесь вы всё хорошо написали.
А местами даже очень хорошо. Например вот здесь я с вами совершенно согласен:
«В общем, нам срочно нужны новые сказки.»

Но, вы ошибаетесь возможно в самом главном:

«Принцу в этой сказке вообще крупно повезло. Заполучил в жены красивую и работящую девушку, не мажорку, не выпендрежницу, и к тому же любящую. Круто же?!»

Вы здесь допустили сразу две ошибки и обе - крупные ))

1)
Повезло ли принцу или наоборот, этого-то мы как раз и не знаем.
Принц ОСЛУШАЛСЯ ОТЦА, который рекомендовал сыну совсем другую девушку, исходя из ПОЛИТИЧЕСКИХ соображений.
Даже когда обычный сын (не королевских кровей) отца не слушает, это для него ничем хорошим не кончается.
А еслы сын - принц, то и подавно!

Как там у Пугачёвой: "жениться по-любви не может ни один король".
В действительности может.
но слишком велика ЦЕНА ВОПРОСА.

Вот к примеру Султан Пышный (османская империя, 16 век) женился "по любви" на Роксолане из Прикарпатья. Рыжей, курносой и очень смешливой (Хюррем).
И какой результат этого праздника жизни?
Их сын - Селим II - ПЬЯНИЦА (и это в мусульманском-то мире!) проиграл битву при Лепанто в 1571 году и тем самым османский флот утратил своё доминирующее положение в Средиземном море.
При этом для того чтобы поставить своего сына на престол, Роксолана своими интригами фактически поставила Империю на грань гражданской войны!

Именно начиная с Роксоланы в Османской империи начинается период фактического Матриархата, http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночий_султанат

который длился там у них 120 лет и закончился очень болезненным поражением Османов под Веной в 1683 году.

Так что слишком много Романтики для королей - дело однозначно вредное ))
А женитьба "по любви" - и подавно смертельна! ))


2)
"не мажорка".
Очень спорный вопрос.
по-поведению - да, не мажорка.
А по происхождению?
Дочь ЛЕСНИЧЕГО.

А королевство-то МАЛЕНЬКОЕ.
Т.е. её отец в переводе на современную терминологию, вполне мог быть кем-то на уровне Министра Лесного хозяйства.
Золушка - Однозначно - МАЖОРКА!

Пока отец был жив (а если она помнит отца, то это значит что на момент его смерти ей было никак не меньше 5 лет!) она воспитывалась именно КАК МАЖОРКА.
Но мажорка, которая попала в затруднительное положение и ВРЕМЕННО находилась в статусе фактической прислуги.
Но ПО КРОВИ, и по НАЧАЛЬНОМУ воспитанию как минимум до 5 лет - Золушка однозначно МАЖОРКА!


Если бы авторы сказки хотели показать возвышение типа "из грязи в Князи", они бы сделали Золушку обычной Крестьянкой.
А не дочкой лесничего.
Да и фея-крёстная тоже никак не могла появиться у простолюдинки!

Из-грязи-в-князи вполне возможно произошла Мачеха, потому что в сказке о её происхождении не сказано ни слова. Но вместо этого описано хронически-безтолковое поведение мачехи и особенно - её дочерей, которое однозначно указывает на НЕВЫСОКОЕ происхождение Мачехи.

Т.е. именно Отец Золушки, имея высокий социальный статус, "женился по любви" на простолюдинке и после этого его очень быстро сжила со свету Новая (молодая) Жена.
К сожалению эта линия в сказке никак не акцентируется. А зря!
Именно эта линия могла бы показать крайнюю вредность брачных Мезальянсов!

Если бы авторы сказки шли за Правдой Жизни, они бы изобразили Мачеху КРАСАВИЦЕЙ из простого народа.
Которой в Богатом лесничем нужны были Только Деньги и его Статус.

Вот здесь именно можна было показать историю "из грязи в князи".
Золушка в НЕПРАВИЛЬНОМ понимании - это Мачеха )
Как бы это парадоксально не выглядело.

А история Золушки так как она написана, это история ВОССТАНОВЛЕНИЯ утерянного СТАТУСА.
Ценой большого трудолюбия, и правильного поведения.
Но что принципиально: история Золушки это НЕ история "из грязи в князи".

Хотя такое понимание Золушки у Большинства людей, хотя именно так интерпретирует эту сказку Голливуд,
НО
именно поэтому оно ложно ))
Большинство всегда ошибается в сложных вопросах.
На то оно и большинство ))


Но без такого извращения смысла в угоду Массовому потребителю, эта сказка никогда не стала бы столь популярной ))

И напоследок:
может вместо писать новые сказки, всё же лучше Правильно проинтерпретировать старые? ))

Додам сюди ще дещо, чого я не видав публічно:
У скільки ж разів були мудрішими від нас-теперішніх наші далекі предки, які НАПИСАЛИ для нас такі мудрі казки, які ми зараз не можемо навіть правильно ПОЯСНИТИ?

Крім написаного публічно, я вислав Авторці ессе про Попелюшку на е-мейл деяку частину свого відгуку, який виглядав ось так:

Там вы высказали очень интересную версию:

«А сколько таких Золушек у него было до той ночи? Не всех же фея-крестная ждет домой до полуночи, кто-то же остается на балу и до утра. И я не особенно удивлюсь, если узнаю, что некоторые из этих дамочек встречали рассвет совсем не на танцполе.»

Что касается тех девиц, которые были фаворитками предыдущих балов (если таковые были) которые пробовали запрыгнуть на Трон через постель-после-бала, то эти девицы должны были бы знать что
"секс на первом свидании"
является недопустимым.

Их матери должны были этому своих дочерей НАУЧИТЬ.
А если не научили, или если доченьки, мечтая о Короне, решили таки маменьку ослушаться, то это уже фактор Естественного отбора )

"Жертвы ночи с принцем" (если таковые были до Золушки) уж точно научат своих дочерей ТАК чтобы они поняли постельную тему Правильно ))
Как-минимум на уровне слогана:
"отложенное удовольствие есть бОльшее удовольствие".

Так что в этом пункте я с вами не совсем согласен )

Если даже пойти дальше и представить что от предыдущих ночей-после-бала у фавориток Принца появились дети, то в "королевские" времена это тоже не было большой проблемой. Такую несостоявшуюся кандидатку в королевы обычно женили на ком-то из высокопоставленных чиновников.
Обычно таких, которые постарше )
Т.е. эти девицы тоже не бедствовали )

Этим-то старые короли и отличались от современных мажоров ))

Тобто мені в цій казці найбільше розходиться тільки декілька пунктів:
• Про користь і Шкоду від мезальянсів.
• Про ПРО-аристократизм або анти-аристократизм.

Всі решту питання є для мене другорядними.

Існує загальновживана ХИБНА версія трактування цієї казки, яку однаково піарили і в колишньому СРСР і в теперішньому Голівуді.
Саме це неправильне трактування і взяла авторка (зелений слон) за основу при написанні свого ЖЖ-ессе.

ХИБНЕ трактування згрубша зводиться до ідеї "із грязі в князі": Проста, працьовита і ДУЖЕ СКРОМНА служанка фактично ВИПАДКОВО вибивається аж в Королеви.

Є й інше,
ПРАВИЛЬНЕ трактування казкових подій:
Попелюшка була дочкою Лісничого і була НЕЗАКОННО позбавлена своїх станових прав хижою Мачухою при повному ігноруванні проблеми слабохарактерним батьком.
Оскільки королівство було МАЛЕНЬКЕ, то лісничий в цьому королівстві був очевидно один-Єдиний, отже його статус цілком можна прирівняти до статусу Міністра Лісового господарства ))

Така "вводна" перевертає всю казку з ніг на голову, а якщо бути точнішим, то По-вертає казку до її ПЕРВИННОГО значення і ставить з голови на ноги.

Тобто справжній зміст казки "Попелюшка" - ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАКОННО-ВІДІБРАНОГО СТАТУСУ.

Однак очевидно в ході комерціалізації видавничої справи, казка була ПЕРЕІНТЕРПРЕТОВАНА і головною її ідеєю стало: "кожна скромна і працелюбна дівчинка може ДОЧЕКАТИСЯ свого Принца".

Очевидно що казка з такою ідеєю мала значно більші шанси на Комерційний Успіх, особливо поміж дрібних буржуа, які спали-і-бачили як би то видати своїх примітивних дочок за Спадкових Аристократів.
Відголоски цієї теми маємо і в не-казковій літературі:
• "Міщанин у дворянстві" Мольєра
• "Мартин Боруля" Івана Карповича Тобілевича (він же - Іван Карпенко-Карий)
• "Святая Катерина - пошли мне дворянина" (молитва якоїсь "попелюшки" з фільму «Д’Артаньян и три мушкетера». 1978, СРСР)

Тобто в оригіналі казка про Попелюшку є Елітарна і ПРО-АРИСТОКРАТИЧНА, а натомість у загальноприйнятому СПОТВОРЕНОМУ вигляді вона є егалітарна і Анти-Аристократична та ще й агітує за шлюбні Мезальянси.

До неправильного трактування казки спричинилась також нерозвинутість Причинно-наслідкових зв’язків у Преамбулі казки.
1) Звідкіля в домі Лісничого взялась Мачуха?
2) Чому Лісничий був щодо неї таким слабовольним?
3) Звідкіля у "простої служниці" зявилась ХрещенаМати-Фея?

На ці всі питання можна легко відповісти, але тільки у випадку Про-Аристократичного трактування.
Наприкладо ось так:
Лісничий (міністр лісового господарства всього Королівства) як і положено Аристократу (в період Виродження Аристократії) був ласий до Молодих жінок.
Тому коли померла його перша дружина (мати Попелюшки) він, нічтоже сумняшеся, вибрав собі якусь Гарну Розлучену РАГУЛІХУ, яка мріяла про те щоб через одруження зі ЗНАЧНО СТАРШИМ Аристократом, піднятись і самій по соціальній драбині. А заодно підняти по цій драбині і своїх дочок.
Таке трактування цілком узгоджується з контекстом Казки. Адже дочки Мачухи є абсолютно безтолковими, позбавленими Художнього Смаку, тобто ТИПОВИМИ РАГУЛІХАМИ.

Оскільки вийти замуж за СТАРОГО (хай навіть багатого Аристократа) бажаючих було мало, то батьку Попелюшки не залишалось нічого іншого як ТЕРПІТИ всі виходки молодої дружини-з-прицепами.
Цим і пояснюється його Слабовольність у захисті прав своєї дочки.

Тобто повторний шлюб Батька Попелюшки мусів бути Явним Мезальянсом у всіх напрямках.
Він любив її молодість, а вона - його ГРОШІ і СТАТУС.

Щось подібне було і в Оноре-де-Бальзака з графинею Ганською: "Що їх обєднувало? безумовно ЛЮБОВ. Він любив її гроші, а вона - його славу".

Відповідно є великі підстави вважати що "попелюшка у традиційному (неправильному) трактуванні" (тобто селянка яка вийшла із грязі у князі) це ніхто інший як МАЧУХА.
І вона в Казці однозначно ВИСМІЯНА!

Тобто в оригінальному задумі Казки шлюбні МЕЗАЛЬЯНСИ висміюються, а натомість в Хибному трактуванні - оспівуються і романтизуються.
Оспівуються бо так подобається ПРОСТОМУ НАРОДУ, який КУПУЄ ці казки чи квитки в кінотеатри.

Таким чином ВИХОВНЕ значення казки було принесене в жертву заради ДОБРОЇ КОМЕРЦІЇ.

І на завершення.
Ідея про Попелюшку як казку про Відновлення станових Прав, не є моя власна, її мені підказала авторКА "Телекритики" багато років тому.
і хочу наголосити: це написано ще ДО ВІЙНИ і до останньої катастрофічної девальвації гривні:

23.07.2013
Інна Долженкова для «Телекритики»
Попелюшку з Барбі не зліпиш
http://www.telekritika.ua/kontent/2013-07-23/83514

«Моду народу!» не назвеш проектом, де Попелюшку перетворюють на принцесу. Хоча б з огляду на те, що героїня Шарля Перро отримала нагороду у вигляді принца тільки тому, що, будучи представницею дворянського роду (не забуваймо, її батько - королівський лісничий!), була несправедливо відлучена мачухою від усіх належних їй за правом народження привілеїв. Тобто у французькій казці йдеться про станову справедливість, що нарешті взяла гору, а не про раптове піднесення до вершків суспільства простої дівчини з народу, як про це звикли думати совєцькі, а за ними й наші інтерпретатори цієї колізії.

Гнати винятково на совєти - безглуздо. Аналогічна до совєцкої інтерпретація цієї Казки і в Голлівудах.

На ТЕТі героїням намагаються показати, що їхні смаки, виховані чи й нав'язані так званим шоу-бізнесом, дуже відрізняються від смаку справжнього. Такого, що не дозволяє сприймати вдягнену дівчину за повію. А в стилі дорожчих чи дешевших повій одягаються нині навіть студентки, які йдуть на червоний диплом.

дуже суттєвий момент, який буде нижче підтвержений у цитаті від Новозеландського ловеласа, який розповідає про Львів 2011 року.

Вони, здається, вже навіки травмовані уявленнями про «стиль», у якому вдягаються так звані зірки шоу-бізнесу та улюбленого глянцю, всі поради якого зводяться до однієї: будьте якомога вульгарнішими й сексуальнішими, й чоловіки до вас злетяться, як мухи на мед. Забуваючи, що мухи злітаються й на менш апетитні субстанції.

Дуже суттєва згадка про "зірок шоу-бізнесу" і про ГЛЯНЦ. Але чомусь пані Долженкова наїжджає переважно на тих хто Копіює чужий стиль одягу і поведінки, а не на тих Кумирів молоді, які такий стиль ФОРМУЮТЬ...
Ну так, публічно наїжджати на Голівудських звйозд і власників глянцевих журналів - справа вельми ризикова...
Адже і ті й інші є священними коровами сучасного інформ-простору.

Ці Барбі й розмовляють однаково - так, ніби в них у роті каша. При цьому дівчатка впевнені - щоб упіймати жаданого багатого іноземця або «кієвляніна», в якого має бути грошей стільки, щоб вистачило на всі їхні примхи, вони мають спілкуватися мовою виключно російською. В їхньому виконанні ця мова більше скидається на троєщинсько-броварський суржик. Але де їм узяти нормальні поведінково-мовні моделі для зразка, якщо на вулиці й на екрані телевізора панує агресивний стиль Проні Прокопівни?

Дуже правильні слова про багатих ІНОЗЕМЦІВ та про МАЖОРІВ. Але знов таки головний наїзд на копіювальників а не на ЗРАЗКИ.
Але і на тому - дякуємо )) бо інші журналістки і до таких речей не додумуються.

Про соцмережі, де ці дівчатка вважаються зірками, годі й говорити - там панує тотальний несмак у всьому, що стосується одягу та манери говорити.

Тут тема ще більше змазана, бо пані Долженкова не наважилась написати що СОЦМЕРЕЖІ НАЛЕЖАТЬ ТРАНС-НАЦ-КОРПОРАЦІЯМ і є засобом їхньої ПРОПАГАНДИ.

Боюся, що ці майбутні банкіри (!) та власниці косметичних салонів, як вони себе позиціонують перед камерами, вийшовши зі знімального павільйону, радісно знімуть нав'язані «модними феями» брендові ганчірочки й помчать наново вибілювати залишки волосся. Це ж не Попелюшка, в якої поняття про хороші манери було в крові...

Звичайно пані Долженкова могла Б копнУти і глибше, але у такому випадку не-факт що цей матеріал міг би бути опублікований.
Так що як кажуть "і на тому дякуємо" ))

А те що в Україні дівчата одягаються "як повії" помічають практично всі іноземці, які до нас приїжджають.
Наприклад:


Я суттєво скоротив текст з НВ і трохи пересортував абзаци, щоб було помітно як БРЕШЕ засновник корпорації Фест - Андрій Худо )) який сам є співучасником перетворення Львова на БОРДЕЛЬ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ.

50 відтінків Львова
Катерина Іванова
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время,

https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3141-journal-no-19/pyatdesyat-vidtinkiv-lvova.html

Секс-туризму сприяють згідливі красуні, недорогі ресторани та лоукостери.

Місто, відоме манірністю і відмінною кухнею, останніми роками набуває нової слави — сексуальної. У пошуках швидкого і недорогого кохання сюди їдуть цілими компаніями туристи з Польщі, Білорусі, Туреччини, Німеччини і навіть США.

За даними Центру розвитку туризму, в 2017 році Львів відвідало 2,6 млн туристів, тоді як у 2015-му — 2 млн. ... жителі Львова вважають: тепер з усіх приїжджих приблизно половина — це секс-туристи.

На їх вибір у львівському асортименті — професійні жриці кохання, що працюють поодинці або через сутенерів, а також
юні діви, які мріють про
щасливе одруження з іноземцем
і готові заради цього стати "нареченою на ніч".


"Ти не коштуєш $200, тільки $40", — згадує львів'янка Мирослава слова турецького залицяльника, з яким листувалася у Тіндері. Така поведінка секс-туристів пояснюється не стільки їх скупістю, скільки знанням місцевого ринку, де $1 тис.— максимальна такса за годину роботи дівчини за викликом. Як правило, такі гроші беруть шикарні красуні з ескорт-агентств. Середня ж вартість години кохання — $40. Дещо дешевше, ніж у Німеччині та Нідерландах ($50), істотно дешевше, ніж в Італії та Великій Британії — від $100, і на порядок нижче, ніж у США, — від $400.

Багато львівських готелів вижили в кризу тільки завдяки секс-туристам, тому якщо і не заохочують, то не заважають роботі дівчат за викликом.

Блогер із Нової Зеландії, який пише під псевдонімом Thai Lover на власному сайті Stickman, ділиться враженнями про свої сексуальні пригоди в різних країнах. Згадує він і Львів, де побував у 2011 році.
"Я вийшов на площу перед Гранд Готелем, зупинився і остовпів: навколо були вони, настільки прекрасні, що я не міг у це повірити, — пише Thai Lover.— Це були дівчата із зовнішністю супермоделей, а одягнені вони були так сексуально, як тільки можна собі уявити. Проблема полягала в тому, що
жодна з них не була повією,
вони просто так одягаються".


За спостереженнями Андрія Худо, львівського ресторатора, співзасновника Холдингу емоцій !FEST, потік секс-туристів розпочався після останньої девальвації гривні, коли відпочинок в Україні став доступним навіть для іноземців скромного достатку.

Американські експерти, які допомагали розробляти туристичну концепцію розвитку Львова,
попереджали
про те, що як тільки почне розвиватися туризм, серед гостей міста
з'являться
і ті, хто приїхав сюди за інтимом. Подібний шлях проходили багато міст, які робили ставку на туризм.
Щороку, за даними Всесвітньої організації туризму,
3 млн чоловік
здійснюють поїздки з метою отримання сексуальних послуг, а оборот індустрії оцінюється в суму
до $100 млрд.


Не знаю як там з професійними повіями, але "наречені на одну ніч" - це явні ЖЕРТВИ Хибного трактування казки про Попелюшку.

Про Львів-проституційний пише не тільки глянцевий журнал НВ (власник журналу - фірма Драгон Капітал, засновники якої близькі до Святослава Вакарчука), про це Іноді пише і опозиційно-настроєна місцева преса:

« Він перетворив Львів із виробничого центру у винятково туристичний, а тоді цей туристичний – у центр сексуального туризму, що абсолютно не красить Львів.»
« Отак, завдяки старанням Андрія Івановича Львів перетворився у центр міжнародної проституції, у місто ментальних капітуляцій.»
http://vgolos.com.ua/articles/triumfalnyy_kapitulyator_sadovyy_zrobyv_zi_lvova_tsentr_svitovoi_prostytutsii_313247.html


Я б не писав так багато про Попелюшку, якби М/Ж питання не були б так тісно пов’язані з питаннями Політичними.
Проституційність "побутова" і проституційність Політична - аж занадто тісно пов’язані між собою.
Недаремно кажуть:
Великі народи поводяться як Розбійники,
а малі народи - як проститутки...
Tags: Казки, Львів, Попелюшки, Проституція
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment