maxi_ta (maxi_ta) wrote,
maxi_ta
maxi_ta

ТНК замість олігархів. Що буде, коли збудуться мрії всіх українських ідіотів?

Наперед перепрошую всіх перфекціоністів і перфекціоністок: використовуючи старі тексти, я практично ніколи не перевіряю чи є дійсними лінки до них на даний момент ))

Якщо хтось не вірить в коректність моїх цитат, то прошу моїх збірників інформації НЕ ЧИТАТИ )

Газета "Експрес" (Львів).

Кінець епохи олігархів. Яке воно, майбутнє без Ахметова, Фірташа і Порошенка?

04.06.2018

1) Навіть мільярдер Ігор Коломойський вважає, що час олігархів в Україні добігає кінця — на порозі з'явились транснаціональні корпораціїї.

Чому ми бідні? Бо нас грабують оліхархи! Чули, мабуть, таку думку не раз? Загальновідомо, що домінування інтересів оліхархів у політиці та економіці дійно заважає країні досягати добробуту, цементує злидні та несправедливість. Але чи приречені ми бути заручниками олігархів завжди?

Ви здивуєтесь, та багато хто вважає: Україна — на порозі змін. Найцікавіше, що навіть у середовищі українських олігархів вже нема впевненості у тому, що все залишиться, як є, під їхнім контролем.

Наприклад, ще донедавна один із найвпливовіших українських олігархів Ігор Коломойський зробив несподіваний прогноз:

"Олігархія в пострадянських країнах — це проміжний стан перед захопленням, скажімо так, всієї економічної влади великими корпораціями. Це проміжна стадія на шляху до цивілізованого ринку. Після олігархів прийдуть публічні компанії".

Але чи така модель потрібна Україні? Що зміниться, коли замість олігархату сюди прийдуть транснаціональні корпорації? Над цим розмірковували Євген Пенцак, автор численних публікацій з економетрики та ризик менеджменту, Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine та Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

— Транснаціональні компанії як-от Coca-Cola, Microsoft, давно працють в Україні. Але олігархат ще не впав. Чому?

2) Є. Пенцак: — Йдеться про критичний рівень присутності таких компаній на рівні виробництва. Так, Coca-Cola має виробництво в Україні. А от щодо Microsoft, то тут є лише представництво з реалізації продуктів цієї компанії. Проте ці компанії не зачіпають сфер ключових інтересів українських олігархічних бізнесів: виробництва металу, залізничних та авіаційних перевезень, енергогенерації та дистрибуції, нафто- та газовидобування, транспортування газу, АПК. Потрібно, щоб в Україну почали заходити також компанії інноваційні зі списку 500 американських компаній з найбільшою капіталізацією. Початком такого входження я б вважав появу представників автомобілебудівної галузі, таких, як "Пежо", "Рено", "Вольксфаген", "Вольво", "Хонда", "Хюндай".

— Що заважає впливовим транснаціональним компаніям уже активніше заходити в Україну?

3) Є. Пенцак: — Складна бюрократична система, податкове середовище і законодавство, судова система, незацікавлення чиновників у входженні міжнародного капіталу в країну.

— Як довго в таких умовах ще може тривати деолігархізація?

4) В. Дубровський: — Зазвичай вона відбувається протягом двох поколінь. Одне ми вже "пройшли". Думаю, років за двадцять матимемо щось подібне на те, що тепер є у Польщі, тобто менш-більш відкриту економіку.

Так, наші олігархи ще дуже сильні, але поступово втрачають свою міць, бо з'являються інші гравці, які їх підпирають і хочуть працювати по-новому.

Є великі сподівання, що Україна зможе перейти до економіки з відкритим доступом під тиском тих чи інших обставин. Бо по-старому працювати стає все важче, корупційні зв'язки перестають бути надійними. Тих, хто при владі, постійно змінюють, і якщо ти домовився з одним, а він іде з посади, то доводиться домовлятися з іншим. Поступово в нас все-таки відбувається процес деолігархізації або створення умов для неї. Але він, на жаль, просувається дуже повільно.

— А у чому особливість роботи транснаціональних корпорацій? У світі їх нараховують понад 43 тисячі. Що зміниться, якщо замість олігархату до України прийдуть транснаціональні корпорації?

5) В. Дубровський: — У транснаціональних компаній також свої проблеми та інтереси. Але цих компаній, по-перше, багато і вони між собою конкурують. По-друге, транснаціональні корпорації — це не завжди лише бізнесові компанії, вони дійсно мають певний політичний вплив. Але його не можна порівняти з тим корпоративним впливом, який мають на економіку наші олігархи. Тобто джерело заробітку міжнародних корпорацій — переважно вільний ринок, а не зв'язки з державою.

Вони мають набагато ефективнішу, прогресивнішу політику зі своїми принципами. Наприклад, можуть домовлятися про те, що не будуть давати хабарів. Компанію, яка дає хабарі за кордоном, у США можуть засудити до величезних штрафів.

6) Є. Пенцак: — Головна ідея входження міжнародних компаній — це підвищення технологічності українського бізнесу, що дасть змогу підвищити зарплати, а це збільшить споживання і полегшить вхід інших гравців і так далі... Важливо зрушити цей процес з мертвої точки.

— А що зміниться для простих людей?

7) В. Дубровський: — Населення багатітиме набагато швидше, якщо роботодавці, виробники між собою конкуруватимуть. Тепер у нас з'явилася конкуренція за робочу силу й бачимо зростання зарплат. І не тому, що уряд встановив якусь там мінімальну платню, а тому, що бракує робочих рук. Власне конкуренція сприяє підвищенню заробітків. В економіці з відкритим доступом також менше зростають ціни. Бо олігархічна економіка — переважно монопольна.

8) Є. Пенцак: — Плюсів дійсно багато: відродиться фондовий ринок, запрацюють недержавні пенсійні фонди... Але, якщо це не відбудеться тепер, то в країні може залишитися лише дешева робоча сила, і ми станемо країною споживання, а не генерації нових ідей і нових технологій.

— Якою має бути частка присутності транснаціональних компаній в економіці країни, щоби почалися зміни на краще?

9) Є. Пенцак: — Стосовно необхідного рівня присутності транснаціональних компаній, то потрібні окремі дослідження, точних показників немає. Але факт такий, що в Україну поки що навіть не хочуть інвестувати зарубіжні інвестиційні фонди (крім державних облігацій з дохідністю 17% річних), а не те що входити.

10) О. Пендзин: — А от на мою думку, транснаціональна корпорація — це не завжди добре. Зазвичай розвинені країни борються не стільки за цей транснаціональний бізнес, скільки за великий національний бізнес, за середній бізнес, який розміщується в даній країні, платить тут податки і зацікавлений саме у процвітанні даної країни. Так само Україна має бути зацікавлена у розвитку власного бізнесу. Прихід транснаціональних компаній тільки висмоктує ресурси з країни — трудові, фінансові, але нічого натомість не приносить.

— Можна провести паралель з африканськими країнами, куди прийшли транснаціональні компанії, але це чомусь не призвело до їх розквіту. Чому?

12) О. Пендзин: — Так. Дуже часто транснаціональні корпорації працюють по системі толінгу, тобто провадять операційну діяльність без надання права власності, у режимі давальницької сировини. Поясню на прикладі. На Західній Україні є декілька іноземних заводів зі збирання джгутів для авто. Я ніде не читав, щоб ці підприємства платили фантастичні податки.

Ці заводи виплачують тільки заробітну плату і податки з неї. Усі прибутки від діяльності сплачуються в інших місцях, де менше податкове навантаження. Подібний сценарій і в Африці.

13) Є. Пенцак: — Насправді у багатьох африканських країнах розпочалися незворотні процеси стрімкого розвитку й вони вже в своєму економічному розвитку вище від України. Чимало українців їдуть робити бізнес в Африці й кажуть, що все у них виходить.

Леся ЯСИНЧУК

http://expres.ua/main/2018/06/04/296950-kinec-epohy-oligarhiv-yake-vono-maybutnye-ahmetova-firtasha-poroshenka

В оригіналі зацитованої статті з "Експресу" немає нумерації тверджень, але я її ввів, щоб полегшити цитування, якщо мені колись захочеться цей текст відкоментувати докладно.

Отже між пп 4 і 5 у пані Ясинчук є ось така репліка:

у чому особливість роботи транснаціональних корпорацій? У світі їх нараховують понад 43 тисячі

І як це не дивно, але абсолютно аналогічна цифра була названа у публікації Главрєду за 2011 рік, яку авторка з Експресу навряд-чи читала:

20.10.2011

Ученые: мировой экономикой правит одна «суперкорпорация»

Специалисты университета Цюриха провели математический анализ связей 43 тысяч транснациональных корпораций и сделали пугающий вывод: миром правит одна гигантская «суперкорпорация». Именно она «дергает за ниточки» всемирной экономики.

Чтобы смоделировать образ глобальной корпоративной системы, эксперты обработали гигантский массив данных, отражающих отношения собственности между крупнейшими транснациональными корпорациями, пишет New Scientist.

http://www.newscientist.com/article/mg21228354.500-revealed--the-capitalist-network-that-runs-the-world.html

«Реальность настолько сложна, что мы должны были отойти от догм, будь то теории заговора или теории свободного рынка. Наш анализ основан на реальных данных», - пояснил автор исследования, теоретик комплексных систем Джеймс Глаттфельдер.

Предыдущие исследования показали, что сравнительно небольшая группа компаний и банков владеет львиной долей мирового «экономического пирога», от которого всем остальным остаются лишь крохи. Однако эти исследования упустили из виду косвенные взаимосвязи – отношения корпораций с дочерними и аффилированными компаниями.

Отсортировав 37 млн компаний и инвесторов по всему миру, представленных в базе данных Orbis С от 2007 года, команда ученых из Цюриха отобрала 43060 компаний, принадлежащих транснациональным корпорациям, и выявила их общие активы.

Была выстроена модель распределения экономического влияния транснациональных корпораций путем контроля одних компаний над другими: владение фондами, участие в прибыли и т.п.

Ученые обнаружили ядро из 1318 компаний, связи которых с другими сложно назвать иначе как кровосмесительными. У каждой из них обнаружились теснейшие взаимосвязи с двумя или более другими компаниями (среднее количество аффилированных партнеров оказалось равно 20).

И хотя официальные доходы этих корпораций едва превышают 20% от общемировой операционной выручки, через свои фирмы-сателлиты они фактически владеют большинством мировых компаний, работающих в секторе «реальной» экономики. Таким образом, в щупальцах корпоративных монстров сосредоточено порядка 60% общемировых доходов.

Продолжив распутывать обширную паутину собственности, команда ученых установила, что большинство финансовых цепочек идут в направлении «суперанклава» из 147 компаний. Их активы пересекаются друг с другом, фактически являясь общей собственностью, что обеспечивает этому негласному финансовому конгломерату контроль за 40% глобального корпоративного богатства.

Большинство из этих «суперкорпораций» являются финансовыми институтами.

В топ-10 вошли:

1. Barclays plc

2. Capital Group Companies Inc

3. FMR Corporation

4. AXA

5. State Street Corporation

6. JP Morgan Chase & Co

7. Legal & General Group plc

8. Vanguard Group Inc

9. UBS AG

10. Merrill Lynch & Co Inc

Исследователи отмечают, что протесты против глобального капитализма, развернувшиеся по всему миру под лозунгом «Захвати Уолл-стрит» - очевидная реакция на власть корпораций.

Но результаты проведенного исследователями анализа совершенно не сходятся с заявлениями демонстрантов, протестующих против «денежных мешков» с Уолл-cтрит. Ученым кажется маловероятным, что корпорации, чья власть лежит в основе мировой экономики, могут обладать реальной политической властью – они представляют слишком много разнонаправленных интересов.

http://glavred.info/archive/2011/10/20/111721-11.html

Останній абзац - типова спроба ШВЕЙЦАРСЬКИХ науковців "поставити одночасно і Богові свічку і чортові кочергу". Типу: "ми прийшли до висновків і ми їх публікуємо, але ми самі в них сумніваємось".

Типовий маніпулятивний прийом, коли хочеться збагрити народу Важливу Інформацію, і при тому НЕ хочеться нести за неї жодної відповідальності за "злив секретів".

Цікаво що подібні анти-ТНК-івські тексти були колись доволі частими саме на Главрєді:

10 сентября 2011

Золотой швейцаский франк – на эпоху «после доллара»

В парламенте Швейцарии обсуждается инициатива о введении в стране второй валюты – золотого швейцарского франка. По мнению ее авторов, он поможет остановить рост курса «обычного» франка, негативно сказывающийся на швейцарском экспорте.

«Конфедерация вводит в официальное обращение золотой франк, состоящий из монет разного номинального достоинства, каждая из которых содержит оговоренное количество золота.

Конфедерация распоряжается выдачей концессий институтам, которым разрешено выпускать монеты. Чеканка монет не облагается налогом», – приводит выдержку из текста инициативы, которую сейчас изучает парламентская Комиссия по экономике и налогообложению русскоязычная швейцарская Наша газета.

http://www.nashagazeta.ch/news/12232

Золотой франк, по мнению авторов идеи, должен стать универсальной валютой, которая спасет швейцарский франк от массовой закупки иностранными инвесторами в момент падения курса евро и доллара. Прототип будущего франка из золота представил Томас Жакоб, президент Ассоциации золотой франк (Association franc-or), девизом которой была выбрана фраза «In gold we trust».

http://glavred.info/archive/2011/09/10/193120-10.html

Девіз - навіть більш ніж символічний ))

МАМОНІЗМ - абсолютно відвертий )))

Враховуючи те що на одному доларі було написано дуже подібну фразу про віру в Бога ))

А тут вже все прямим текстом.

цитату про золотий франк буде продовжено в додатку1.

Tags: Олігархи, ТНК, Швейцарія, освоєння-через-руйнування
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments